< Походження ісламу

Щоб по-справжньому зрозуміти походження ісламу, потрібно знати обстановку в доісламській Аравії, саму постать Мухаммеда та ранню історію ісламу. Археологія, Коран та хадиси мають багато чого розповісти, про що багато людей, можливо, навіть не здогадуються.

Мекка до появи Мухаммеда

Чи замислювалися ви коли-небудь, якою була Мекка до народження Мухаммеда? Це, мабуть, було захоплююче місце, адже воно було торговим центром, місцем, де перепліталися різні культури. Там перебували торговці, які сповідували найрізноманітніші релігії. Плем’я Курайш у Мецці поклонялося Хубалу, Аль-Ілаху та трьом дочкам Аль-Ілаха. Чорний камінь, що впав з неба, користувався великою повагою і був розміщений у кутку Кааби. Кааба була центром поклоніння 360 ідолів, згідно з «Бухарі», т. 3 , книга 43, розд. 33, № 658, с. 396, та т. 5, книга 59, розд. 47, № 583, с. 406. В «Енциклопедії ісламу» (під редакцією Еліаде), с. 303 і далі, зазначено, що до появи ісламу люди п’ять разів на день молилися в напрямку Мекки та постили частину дня протягом усього місяця. Курайшити постили 10-го числа місяця Мухаррам. Мухаммед також наказував це робити, але згодом це стало добровільним (Бухарі, т. 5, книга 58, розділ 25, № 172, с. 109), а також Бухарі, т. 6, книга 60, розділ 24, № 31, с. 25.

Доісламські араби здійснювали паломництва («умра») до Мекки. У «Фікх ус-Сунна», т. 5, с. 122, та у Бухарі, т. 2, книга 26, розділ 33, № 635, с. 371–372, зазначено, що вони вважали невиконання «умри» одним із найтяжчих гріхів на землі. У Мецці вони накривали Каабу тканиною («Фікх», т. 5, с. 131), а також до появи ісламу у них існував священний місяць, під час якого заборонялося вести війну (Бухарі, т. 2, книга 23, розділ 96, № 482, с. 273).

Походження слова «Аллах»

Загалом слово «Аллах», ймовірно, було скороченням від арабського «Аль-ілах», що означає «бог». Як арабські християни, так і язичники вживали слово «Ілах» для позначення Бога. Навіть у сучасних арабських та індонезійських Бібліях для позначення Бога використовується слово «Аллах». У минулі часи подібне близькосхідне слово «ель» означало «бог» — як істинного, так і фальшивого — в угаритській, ханаанській та гебрейській мовах. До появи Мухаммеда Кааба, в якій зберігалося 360 ідолів, називалася «Бейт-Аллах», або «Дім Аллаха». Батько Мухаммеда, який помер ще до його народження, мав ім’я «Абдулла», що означає «раб Аллаха». Крім того, одне з єврейських племен називалося «Абдулла бін Салам» (Бухарі, т. 5, книга 59, розд. 13, № 362, с. 241).

Зокрема, серед ідолів, яким поклонялися в Мецці, один називався просто «Аллах». Цей конкретний ідол був племінним богом курайшитів, і він мав трьох конкретних дочок. Якщо порівняти з чотирма з п’яти стовпів ісламу, мекканці до появи Мухаммеда постили в той самий день, давали милостиню своїм, молилися в бік Мекки та здійснювали паломництва («умра») до Мекки. Існувало також багато відмінностей, але дехто дивується безперервності цих незмінних звичаїв, спільних із язичницьким культом племені Курайш.

Як покаже наступний розділ, так само, як конкретний грецький ідол Зевс, ймовірно, походив від загального слова, що означає «Бог» (theos), подібне сталося й з доісламськими арабами.

Поклонники Аллаха

Багато первісних народів поклонялися богу Сонця та богині Місяця. Західні араби відрізнялися тим, що поклонялися богу Місяця та його дружині — богині Сонця. Існують доісламські статуї його символу: півмісяця. Він виглядає точно так само, як півмісяць шиїтських мусульман, за винятком того, що шиїти додали до нього маленьку зірку. Згідно з «Енциклопедією ісламу» (с. 303), єменці/сабеї мали бога Місяця. Можливо, курайшити перейняли цього ідола саме від них.

Аллах мав трьох дочок на ім’я Лат, Узза та Манат. Колись «пророк Аллаха» пішов на компроміс і сказав у Корані (сура 53:19), що «на їхнє заступництво слід сподіватися». Іншими словами, він сказав, що ми повинні сподіватися на допомогу цих трьох ідолів.

Послідовники Мухаммеда, мабуть, були здивовані, що він це сказав. Пізніше Мухаммед змінив свою думку і заявив, що його обдурив Сатана. Оскільки була допущена помилка, ці вірші були «скасовані» або вилучені. Їх часто називають «сатанинськими віршами». Цікаво прочитати, як у Аллаха могли з’явитися так звані «скасовані вірші» у сурах 13:39; 16:101; т. 2:106. Сура 41:37 з осудом згадує тих, хто поклоняється Сонцю та Місяцю.

Підсумовуючи, Мекка за часів Мухаммеда була дуже космополітичним містом. Сабеї та плем’я Мухаммеда, курайшити, поклонялися місячному ідолові на ім’я Аль-ілах або Аллах та його трьом дочкам. Коран забороняє поклонятися ідолам, проте мусульманські вчені визнають, що Мухаммед спочатку вставив вірші, в яких говорилося, що слід сподіватися на заступництво дочок Аллаха.

Мухаммед як чоловік

Сура 4:3 говорить, що чоловіки можуть мати не більше чотирьох дружин, хоча в Сурі 33:50 передбачено виняток для Мухаммеда. За даними мусульманського вченого Алі Дашті, нижче наведено список дружин і наложниць Мухаммеда.

1. Хадіджа бінт Хувайлід (померла першою) 13. Асма з Саби

2. Сауда бінт Зам’а 14. Зайнаб із Хозайми

3. Аїша/’А’їша/Аеша (віком 8–9 років) 15. Хабла

4. Умм Салама/Салаїм 16. Асма з Номана

5. Хафса —рабині / наложниці —

6. Зайнаб/Зайнаб бінт Джахш 17. Марія-християнка

7. Джовайрія / Джувайрія (полонена) 18. Райхана

8. Умм Хабіба —невизначені стосунки

9. Сафія/Саффія, дочка Хуяї (полонена) 19. Умм Шарік

10. Маймуна/Маймуна з Харета 20. Маймуна

11. Фатіма/Фатема (недовго) 21. Зайнаб/Зайнаб III

12. Хенд/Хінд (вдова) 22. Хавла

Мухаммед одружився з Сафією після того, як вбив її чоловіка та чоловіків з племені Бану Курайза (Бухарі, т. 2, книга 14, розд. 5, № 68, с. 35; Бухарі, т. 4, книга 52, розд. 74, № 143, с. 92; та Бухарі, т. 4, книга 52, розд. 168, після № 280, с. 175–176).

У Саудівській Аравії розгорівся скандал через те, що іноземних жінок, які приїхали туди працювати домробітницями, примусово використовували як сексуальних рабинь. Однак не можна звинувачувати саудівських чоловіків, які так чинять, у лицемірстві. Згідно з їхньою релігійною традицією, примушувати рабинь до сексу є морально прийнятним. Див. Бухарі, т. 3, книга 34, розділ 111, № 432, с. 237; т. 3, книга 34, розділ 113, після № 436, с. 239–240; том 5, книга 59, розділ 31, № 459, с. 317; том 8, книга 76, розділ 3, № 600, с. 391; «Сахіх Муслім», том 2, книга 8, розділ 560, № 3571, с. 732–733.

Лондонський журнал «Економіст» (6 Jan 1990 ) повідомив, що мусульмани в Судані перетворюють на рабів жінок і дітей племені дінка. Спеціальний випуск журналу «Ньюсвік» про рабство «May 4, 1992 » також повідомив, що мусульмани й досі перетворюють на рабів чорношкірих, про що писала й газета «Остін Американ Стейтсмен» на сайті2/2/1996 . Стаття «Ганебне повернення рабства до Африки» у журналі «Рідерз Дайджест», березень 1996 р., с. 77–81, є розриваючим серце описом гноблення.

Мухаммед Процвітаючий

Мухаммед разом зі своїми людьми нападав на каравани. У «Бухарі», т. 3, книга 37, розділ 8, № 495, с. 280, сказано: «Коли Аллах зробив пророка багатим завдяки завоюванням...» 1/5 усієї військової здобичі віддавали до скарбниці, і в «Сахіх Мусліма», т. 2, книга 5, розділ 401, № 2348, с. 519, сказано, що сім’я Мухаммеда отримувала частку з цього. Перший напад мусульман на караван відомий як «Напад на Нахлу». Під час традиційного місяця перемир’я його послідовники влаштували засідку на караван, вбили одну людину, інших взяли в рабство та забрали здобич. Сам Мухаммед очолив другий напад на Бадр. Мухаммед поповнив свої багатства, напавши на єврейське поселення Хайбар. Він та його вірні воїни отримали трофеї та дружин (а чи потрібна була Мухаммеду ще одна дружина?) від 700–1 000 єврейських чоловіків з племені Бану Курайза, яких вони обезголовили після того, як ті здалися.

Мухаммед — грішник

Хоча Біблія говорить, що Ісус був безгрішним, ось що Коран і хадиси Бухарі кажуть про Мухаммеда. У сурах 40:55 та 48:1–2 Аллах наказує Мухаммеду просити прощення за свій гріх (або слабкість). Адже людям потрібне прощення не за фізичні слабкості, а за моральні. У «Сахіх Мусліма», т. 1, книга 4, розд. 268, № 1695, с. 373, сказано, що Мухаммед молився: «Я вчинив несправедливо щодо себе і визнаю свій гріх. Прости всі мої гріхи…». Бухарі, т. 1, книга 2, розд. 13, № 19, с. 23; т. 1, 12, 57, № 781, с. 434; том 6, розділ 60.3, № 3, с. 4; том 8, розділ 75.3, № 319, с. 213, а також том 8, розділ 75.62, перед № 407, с. 271, також згадують про гріхи Мухаммеда. Конкретні випадки, згадані в «Бухарі», т. 1.4.70, № 234, с. 147–148; «Бухарі», т. 8.82.1, № 794, 795, с. 520, — це відрубування людям рук і ніг, випалювання їм очей та примушування їх помирати від спраги після того, як їм відрубали кінцівки. Див. Бухарі, т. 8, розділ 82, хадіс 3, № 796, розділ 4, с. 797; Бухарі, т. 6, розділ 150, перед № 198, с. 158–159, а також «Фікх ус-Сунна», т. 1, с. 133.

Ви, мабуть, погодитеся, що це серйозні гріхи. Оскільки Мухаммед чинив так, він дуже гостро потребував прощення. Цікаве запитання: «Хто саме платить ціну за ваш гріх?» Ісус сказав, що Він заплатив викуп за наші гріхи. Іслам не вчить, що хтось заплатив цю ціну. Як же спокутуються ваші гріхи, чи, може, Аллах просто закриває очі на деякі гріхи, а на інші — ні?

Дехто може вважати, що нечестивість не має значення, доки людина називає себе мусульманином. У цьому столітті мусульмани вбивають християн і влаштовують масові вбивства цілих сіл у Судані, Нігерії та Індонезії. Коли так звані християни вбивали мусульман, люди могли зауважити, що вони чинять всупереч характеру Христа. Коли ж мусульмани вбивають християн, які поклоняються Істинному Богу, я ніколи не чув, щоб хтось казав, що вони чинять всупереч характеру Мухаммеда.

Вибачте за таку відвертість, але мусульмани повинні припинити вбивати тих, хто поклоняється Богу. Коли мусульмани виправдовують ці вбивства тим, що їхній пророк теж так чинив, тоді люди починають сумніватися щодо свого пророка, свого Аллаха, який скасовує власне слово, та щодо витоків ісламу.

Розгляньмо Безгрішного Пророка

На відміну від Мухаммеда, є Той, хто

заявляв, що є пророком Бога,

виконав сотні пророцтв та їхніх наслідків,

ніколи не прощав, бо не мав гріхів, які б можна було прощати

ніколи не вбивав і не погрожував життю мандрівників,

мав високі моральні стандарти (ніколи не допускав сексу з примусу),

обіцяв понести покарання за твій гріх,

страждав і помер за вас, і

не має могили, бо Він воскрес із мертвих.

Цей чоловік — Ісус Христос. Християни не кажуть про Ісуса: «Нехай Божий мир буде з Ним», — Ісус є Князем Миру; Божий мир уже з Ним. Натомість я сподіваюся, що ви дізнаєтеся, як зробити так, щоб мир і любов Христа жили у вашому серці.

Більше статей дивіться на сайті www.MuslimHope.com.

Нехай Бог вас благословить.